П`ятниця, 24.11.2017, 00:59
Вітаю Вас Гість | RSS

Новгород-Сіверська Станція Юних Техніків

Категорії розділу
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 23
Міні-чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Методична робота

Головна » Файли » Виховні заходи » Виховні заходи

Навчання – це праця, і благо, і обов’язок
[ Викачати з сервера (9.7Kb) ] 22.04.2014, 16:07

           Навчання – це праця, і   благо, і обовязок.

Мета: виховувати свідоме ставлення до навчання, розуміння його необхідності у житті, почуття обов’язку перед батьками, вчителями, державою.

 

  1. Вступне слово

 

Дорогі діти! Із раннього дитинства, відколи ви себе пам’ятаєте, вам доводиться спостерігати, як працюють ваші батько й мати, дідусь і бабуся. Щоденно ходять на роботу в державне чи приватне підприємство або установу, клопочуться по господарству, забезпечують родину, усьому дають лад, піклуються про своїх дітей – і так увесь вік. А  уявіть собі на мить: що було б, якби вони не трудилися?

  (Міркування учнів.)

Як бачите, праця – основа людського життя. Людина старіє, відходить в інший світ, а її труд залишається дітям, онукам, правнукам… усе, що ми маємо: їжу й одяг, затишок рідного дому і криницю на обійсті, міста і села, храми і хлібні ниви, - створено працею людини.

« Хто не працює, той не їсть», - каже народне прислів’я, і цим самим підкреслюється, що кожен зобов’язаний трудитися. І чим плідніше людина працює, тим досконаліші творіння її розуму і рук. Але вміння, досконалість не приходять самі по собі, їх по потрібно набувати, старанно навчаючись. Ваш вік, який називається отроцтвом, - саме час для навчання, розвитку здібностей і талантів.

   Великий український поет І. Я. Франко писав:

Хто в першій чвертині життя

Знання не здобув, а в другій чвертині життя

Добра не здобув,

А в третій чвертині життя

Хто чесним не був,

Той скаже в четвертій: «Бодай я

На світі й не був».

Поміркуйте над цими словами. Поділіть середній людський вік (75 років) на чотири. Скільки припадає на кожну чверть? (18-19). А вам зараз по 11 років. Отже, уже за половину першої чверті життя. Саме пора знання набувати. А скажіть, коли ви почали їх здобувати?

  ( Відповідь учнів.)

  • Ні,не з першого класу, а значно раніше, з перших кроків свого життя. Слухаючи мамину колискову чи бабусину казку, ви вже вчилися. У перший клас ви прийшли, уже маючи великий запас слів, уміючи складати з них речення, спілкуватися, висловлювати думки. Це велика і непроста наука і, засвоївши її, ви тим самим довели свої здібності до навчання. Але в дитинстві ви в основному запам’ятовували, ваше навчання ще не мало усвідомленого характеру, ви ще не замислювалися  над тим, для чого вам потрібно щось знати чи вміти.

     Навчаючись, людина розвивається. І за свій шкільний вік не тільки здобуває певну кількість знань, а й досягає того рівня розвитку, коли вона вже здатна аналізувати, зіставляти, узагальнювати, давати оцінку тому, що її оточує, що вона чує або читає.

Ви вже давно зрозуміли, що навчання – це праця, і праця нелегка, вона потребує багато часу, наполегливості та сили волі. Ті діти, які не мають сили волі, натрапивши на труднощі, не можуть мобілізувати себе на їх подолання, вони втрачають віру в себе, гірше вчаться і, звичайно, мають гірші результати. Але почувати себе слабшим, менш здібним – неприємно. Це вражає гордість, самолюбство. І часто такий учень свої переживання прикриває вдаваною байдужістю, мовляв, а я й не прагну бути передовиком. Великим ворогом людини є лінощі, що вважаються одним із головних гріхів. Піддавшись їм, людина вже сама себе карає. Хто змарнував час через лінощі, уже обікрав себе: він уже не стане таким, яким міг бути при наполегливій праці.

Деякі учні працюють епізодично: вивчають один-два твори чи параграфи, навіть отримають високу оцінку і на деякий час перестають вчитися, а в знаннях – прогалина.

Уявіть собі ланцюг, з якого вирвали кільце або й кілька кілець у різних місцях. Чи зможемо ми ним щось зв’язати? Що вартує такий ланцюг, навіть якщо окремі ланки його досить міцні?

     Або візьмемо інший приклад. Якби хлібороб працював у полі,коли йому захочеться. Скажімо,захотів виорав землю ,засіяв,а тоді не захотілось – не висапав,не виколов бур’янів. Прийшла пора збирати врожай  з’явилось бажання,але ….. збирати нічого. Який висновок? Щоб праця була результативною, потрібно трудитися систематично, робити все якісно та вчасно. А в науці все взаємопов’язане і, навчаючись уривками, час від часу, не здобудеш високих знань ані хороших напрямків.

         Не сприймайте працю як важку повинність, а пам’ятайте,що навчання  принесе вам радість пізнання,відкриття невідомого і підніме вас на вищий рівень розумової культури.

        «Учення – світло ,а невчення – пітьма,» - мовить народна мудрість. А те,що ви маєте можливість навчатися,а  значить ,розвиватися,удосконалюватися як особистість, - велике благо .Тільки ,маючи його ,ми часто цього недооцінюємо. Були ж такі часи, коли дитині з простої родини була закрита до науки . Згадайте оповідання Л.Тесленка «Школяр», яке ви вивчили в п’ятому класі.

Бесіда:

  • Хто головний герой оповідання ?
  • В якій родині ріс Миколка?
  • Чим він захоплювався? Який із нього був школярик?
  • Як ставились батьки до його успіхів?
  • Згадайте історію з чобітками. За що батько побив Миколку?
  • За яких обставин хлопчик зустрівся зі своїм учителем, коли той перейшов у друге село?
  • Якими словами закінчується оповідання? ( Глянув Миколка…заплакав…)
  • Чому заплакав хлопчик? Бо зрозумів: усе, про що він мріяв, для нього жебрака, недоступне. Така доля була у мільйонів дітей селян і міської бідноти.

 

« Знання робить життя красним», - стверджує народна мудрість. Отож, маючи це велике благо – можливість учитися. Цінуйте й використовуйте його повністю. Долайте в собі лінощі, нерішучість, невпевненість, гартуйте волю, працюйте наполегливо – і ви досягнете результатів, які подарують вам радість.

Хочу звернути вашу увагу на ще один бік навчання. Багато учнів вважають, що навчання – це лише особиста справа кожного. Мовляв, яке кому  діло до мене? Вчуся, як хочу і скільки хочу. На перший погляд, вони ніби й мають рацію: кожний господар своєї власної долі. Людину влаштовує рівень такого собі середнячка, напівграмотного, невисокої культури, ледачкуватого, без високих ідеалів і не без шкідливих звичок, із життєвим «принципом» - «моя хата скраю…». Скажіть мені, така людина не хоче жити заможно? Вона не нарікає на державу, що не забезпечує її своїми благами в повній мірі? Забезпечити ж усіх своїх громадян може лише багата, процвітаюча держава. А хто забезпечить її процвітання? Неуки і профани, ледарі і хабарники чи злодійкуваті й хитрі кар’єристи, позбавлені почуття патріотизму? Ні! Україні потрібні розумні й хазяйновиті господарі, високоосвічені й віддані рідній державі політики, справедливі судді, учені та спеціалісти, здатні творити і впроваджувати високі технології у виробництво. Освіта молоді недешево обходиться державі, яка крізь століття неволі жертв і страждань прийшла до своєї незалежності бідною та пограбованою. Яким буде сьогоднішнє молоде покоління, такою буде й майбутня доля України.

Отож, з цього випливає, що навчання – це ще й обов’язок перед державою. Усі ви – діти своїх батьків і діти України, її майбутні громадяни, трудівники й господарі. Вам належить у недалекому майбутньому забезпечувати її процвітання, її міжнародний авторитет.

Щоб виконати цю роль, вам потрібна висока освіченість, уміння працювати на сучасному рівні, загальна культура. А все це можна здобути лише наполегливим, сумлінним навчанням. Отже, вчитися – це не лише ваша особиста справа, а й обов’язок перед батьками, перед усім народом, перед Україною.

 

  1. Анкетування

 

  • Дайте стислі та правдиві відповіді на поставлені запитання.

 

  1. З  яким настроєм ти починаєш навчальний рік?
  2. Чи любиш ти вчитися?
  3. Які навчальні предмети ти найбільше любиш?
  4. Чи хочеш ти якнайбільше знати про свій рід, народ, країну?
  5. Чи подобається тобі твій клас?
  6. Кого у класі найбільше поважають?
  7. Чи хотів би ти бути лідером класу? Що тобі заважає ним стати?
  8. Що тобі більше подобається: дисципліна в класі чи відсутність її?
  9. Як, по-твоєму, узгодити дисципліну і свободу кожної особистості?
  10. Які звички своїх ровесників ти вважаєш шкідливими?
  11. Чи слухаєш ти батьків, старших? Добровільно чи з примусу?
  12. Чи хотів би ти перейти в інший клас? Якби переходив, то кого взяв би з собою?
  13. Про що ти мрієш?
  14. Чи можеш ти говорити правду в вічі?

 

  1. Гра: Хто назве найбільше народних прислів’їв, приказок та афоризмів, які спонукають до навчання і засуджують неуцтво.

 

Без науки, як без очей.

Вік живи, вік учись.

Вчена людина – видюща і на все тямуща.

Вчитися ніколи не пізно.

Де більше науки, там менше муки.

Здобудеш освіту – побачиш більше світу.

Знання злодій не вкраде, в огні не згорить і в воді не втоне

Книга вчить, як на світі жить.

Людина вчиться, коли живе.

Знання в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Дай синові розум, а не багатство.

Хто знання має, той і мур ламає.

Чого Івась не навчись, того й Іван не буде знати.

Великий дурень чи малий – однаково дурень.

Високий, як тополя, а дурний – як квасоля.

Вчений іде, а неук слідом спотикається.

Дурень розумний, поки мовчить.

За дурною головою ноги бідні.

Дурному завжди в голові горобці свищуть.

Краще з мудрим загубити, ніж з дурнем знайти.

Під носом косовиця, а на розум ще й не орано.

Осла взнаєш по вухах, а дурня – по словах.

Розумний хвалить інших, дурень – себе.

Як нема в голові, то й на базарі не купиш.

Як скаже – то ні пришити, не прилатати.

 

Категорія: Виховні заходи | Додав: учитель
Переглядів: 676 | Завантажень: 13 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz