(Виховний захід до Дня матері)
Учениця.
У лузі калина,
У лузі червона калина хорошенько цвіте.
Ой, роде наш красний, роде наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося,
Бо не багацько нас є.
Ці слова з української пісні «Роде наш прекрасний». А берегинею роду людського є Мати.
( Звучить композиція Н. Шестак «Мамо, тобі ріднесенька вклонюсь»).
Учень. День Матері припадає на другу неділю травня, коли природа-матінка вбирає свою землю весняними квітами і виряджає у дорогу життя, праці і радості.
Травень – місяць Пречистої Діви Марії, що благословляє у хресну путь Сина, який став спасителем людства. До матері Божої звертаються християни, просячи заступництва і допомоги.
1-й ведучий. Де живе твоя мати – там твій рід, родина, твоє коріння. Тож віддамо нашим ненькам свою шану і любов, щирість і щедрість своєї душі.
( Виконання пісні « Родина, родина»).
1-й ведучий. «Батьківщина» і «батьки» - слова одного кореня. Це не випадково. Адже батько й мати для дитини є першим й головним представником Вітчизни. Вони прилучають сина й доньку до рідної мови, природи, до традицій свого народу.
2-й ведучий. Рід, родина, сім'я. ці слова рідні і близькі для всіх. З давніх-давен хороший рід прославлявся в піснях.
( Виконання пісні «Ой, зелене жито, зелене»).
3-й ведучий. Рідний батько, живи! Рідна мати, живи!
Найсвятіше у світі для мене – це ви.
Свою славу дзвінку, своє щастя й біду
Принесу вам до ніг, на поріг покладу.
Учень.
Вірш «Мати»
Знов листа мені прислала мати,
Невеличкий лист – на кілька слів.
Пише рідна, що навколо хати
Наш садок вишневий забілів.
Наче вчора бігав я до школи
І садив ті вишеньки малі,
А тепер гудуть над ними бджоли
І поважні пустуни – джмелі.
Слів таких і треба небагато,
Та вони, як весняні пісні,
Принесли в гуртожиток, в кімнату
Теплі-теплі спогади мені.
( В. Симоненко)
4-й ведучий. Мати – це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина. Мама – це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Матерів мільйони, і кожна несе в серці любов.
1-й ведучий. Найкраще слово на Землі – мама. Це найперше слово, яке вимовляє людина, і воно звучить всіма мовами світу однаково ніжно. У мами найдобріші і найласкавіші руки, вони все вміють. У мами найвірніше і найчутливіше серце, в ньому не гасне любов, воно ніколи не буває байдужим.
Учениця.
Вірш «Мамо, вечір догоря».
Мамо, вечір догоря,
Вигляда тебе роса.
Тільки ж ти, немов зоря,
Даленієш в небеса.
Даленієш, як за віями сльоза.
Сад вишневий на порі
Повернулись журавлі,
А мені, як до зорі,
Долітати на крилі
Все до тебе, як до вічної зорі.
Там, де ти колись ішла,
Тиха стежка зацвіла
Вечоровою матіолою,
Житом-долею світанковою
Дивом-казкою,
Юним соняхом,-
Сива ластівко,
Сиве сонечко.
( Б. Олійник)
Учениця.
Вірш «Не від’їжджай»
Не від’їжджай, прошу тебе, матусю,
Побудь ще трохи, хоч півдня
Щокою я до тебе притулюся
Як і тоді, коли була малям.
Що з того, що давно доросла!
І мої доньки зростом вже як ти!
В моєму серці снігова пороша
Дитинні почуття не замела.
Перед тобою я завжди маленька.
Нехай лежать за спиною роки.
Не від’їжджай, прошу тебе, рідненька,
Так тепло біля доброї руки.
(Л. Кірик)
(Виконання пісні «Заспівай мені, мамо моя»).
2-й ведучий. Мамо, Берегине наша! Це ти тихою колисковою оберігала мій сон в дитинстві, це ти навчила жити за законами життя, у вихорі доріг будила совість, берегла від ганьби. І я стаю на коліна перед любов’ю і добротою, перед мужністю твоєю.
Учень.
Вірш « Скільки б не судилося страждати…»
Скільки б не судилося страждати
Все одно благословляю завжди
День, коли мене родила мати
Для життя, для щастя, для біди.
День, коли мої маленькі губи
Вперше губи мамині знайшли,
День, що мене вперше приголубив
Ласкою повітря із імлі.
Як мені даровано багато,
Скільки б мене щастя, чорт візьми!-
На землі сміятись і страждати,
Жити і любить поміж людьми!
3-й ведучий. Ніколи не додавайте болю матері своєю байдужістю та неувагою. Адже правду кажуть: до неньки прийдеш, коли заболить. За порадою йдуть до інших, а за втіхою – до матері. Але пам’ятайте: щастя ваше їй теж хочеться розділити.
4-й ведучий.
Доки ще не перейшов
У згадку образ рідний, щирий,
Свою їй ласку і любов
Даруй, не відаючи міри,
Важливі справи залиши,
Вони ще можуть почекати.
Спіши до матері, спіши,
Допоки є на світі мати!
1-й ведучий. Мати зустріла його на порозі і ніби знала, що він прийде. Ох, ці матері! Вони, мабуть, все життя ждуть нас, виглядають з далеких доріг. Певне, в кожного є заповітні пороги, звідки нас проводжали в життя матері.
2-й ведучий. Відлітають роки, наче птахи нестримні у вирій, наші неньки співають, а серцю так хочеться вірить, що у радісну хвилю, у чорну годину скорботи зігріватиме завжди мене материнська турбота.
1-й ведучий. Чоловік стає на коліна в трьох випадках: щоб напитися із джерела, зірвати квітку для коханої і вклонитися матері. І я низько кланяюся вам.
2-й ведучий. Кланяюсь тобі, Мати роду людського.
3-й ведучий. Мир і щастя дому твоєму і сім'ї твоїй, твоєму роду!
4-й ведучий. Мир і щастя землі, по якій ти ідеш!
|