Великодні передзвони

Мета. Ознайомити учнів з культурними традиціями, фольклором українського народу; викликати інтерес до вивчення українських звичаїв і традицій.

Виховати любов до духовних надбань свого народу; розвивати духовну культуру; виховувати учнів у дусі пошани до наших звичаїв.

Обладнання. Вишиті рушники, старовинний посуд, музичні записи пісень, музичний супровід для танців.

Хата прибрана рушниками. Старовинними килимками застелені лавки, на столі в центрі – кошик з писанками, різні страви.

Україна – країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок із рути й барвінку, над якими світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю і щастя.

   Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, традиції. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож, давайте сьогодні разом і почнемо вивчати народні традиції, пов’язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн – святом Пасхи або Великоднем – днем Воскресіння Ісуса Христа.

  Вдягла весна мережану сорочку,

        Умившись і звільнившись від турбот,

                                        і підіймає волошкові очі

  до вищих, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

                                        І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

             Великдень всіх нас на гостину просить,

                                        Малює сонце, полотно небес,

     І крашанку, як усмішку, підносить:

- Христос Воскрес!

- Воістину Воскрес!

У Великодній понеділок люди ходили один до одного в гості, христосувались, обмінювалися писанками. Цей день називали «волочильним» або ще «обливним», бо в цей день за стародавнім звичаєм дівчата й хлопці обливалися водою, щоб бути здоровими.

     Господиня розставляє на столі страви.

Господиня.

Ну от, наче все готове. Скоро мої дівчата і хлопці прийдуть (Замислюється). Що то молодість. Господи, Господи» як подумаєш, коли ми ще дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, та аж тини тріщать. А тепер… от скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починались.

    Нехай воно, хоч і свято, звісно, а все-таки час би вже прийти. Ні, що не кажіть, а світ таки змінився. (Мовчання). Що ж це справді ніхто не йде? Де мої молоді літа? Про себе кажу, що…  Теє….(Чути сміх дівчат). Хтось іде!  ( Заходять дівчата).

1-а дівчина. Христос Воскрес!

Господиня. Воістину Воскрес!

2-а дівчина. Уклін господині!

3-я дівчина. Чули, що в оцій хаті будуть вечорниці.

4-а дівчина. Чи веселі вечорниці у вас будуть нині?

Господиня. Веселі вечорниці у нас будуть. Прошу, прошу заходьте, сідайте, аби щастя було в хаті, аби всі були багаті, аби було любо, мило! Аби всі були щасливі! (Дівчата сідають). У нашій хаті раді гостям.

1-а дівчина. Тут на наших вечорницях, хто сумний – розвеселиться!

2-а дівчина. Співи, танці, небилиці – гарні будуть вечорниці!

3-а дівчина. Хлопців зустрінемо з пирогами смачними, масними.

4-а дівчина. А ми прийшли з піснями, вкраїнськими, голосними.

Господиня. Нумо заспівайте мені, дівчата, веселої та такої, щоб ноги самі у танець пішли.

Ой сад-виноград, кучерява вишня,

Стоїть хлопець під вікном,

Щоб дівчина вийшла.

Приспів:

Ой рува, рува я  ( двічі)

Рува, рува, рува, я

Рува дівчина моя. ( двічі)

А дівчина не виходить, хатину вбирає,

Стоїть хлопець під вікном.

Та й з жалю виспіває

Приспів.

Господиня. Дівчата, ви сьогодні були на гаївках біля церкви?

Дівчата. Були!

Господиня. А що там нового? А чи багато в нас весіль? А, може, до котрої з вас сватів засилають? ( сміх)

А завтра ж обливаний понеділок! Ви приготували хлопцям писанки, які прийдуть вас обмивати?

1-а дівчина. Приготували, ще й які.

2-а дівчина. А от у Марини найбільше, а які ж вони гарні.

Господиня. Показуй! Показуй усім! ( Дівчина дарує господині писанки).

3-я дівчина. Кожне село в минулому мало свої писанки. Малювали їх бабусі, мами, діти. Користувались переважно рослинними барвниками. Вони більш стійкі і не втрачають кольорової свіжості. Ще яйця фарбують у лушпинні цибулі, відварах зеленого жита, кори молодої яблуні, у сажі.

Назва «писанка» походить від слова «писати». Писанку не можна було писати, коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка – це символ сонця, добра. Фарбувати 13 штук яєць: 12 апостолів і Спаситель.писанка в християнському розумінні є символом воскреслого Христа, який, поборовши печаль гроба, дарує людству вічне життя.

Господиня. А чи знаєте ви, звідки взялися писанки?

Дівчата. Розкажіть!

Господиня. Є така легенда.

Коли Мати Божа побачила свого Сина на хресті, вона гцрко заплакала. І там, де сльози падали на землю, вони перетворювалися на писанки.

( Дівчата продовжує).

Дівчата. А в кого в хаті є посвячена писанка, то в цьому домі буде добро гостити, в господарстві худоба буде вестися, а господарі будуть здорові, щасливі, багаті.

( Чути, що йдуть хлопці).

Хлопці.

   Ой дівчино, відчини, (двічі)

Своє й моє серденько звесели (двічі).

Дівчата.

  Ой,  не буду відчинять, (двічі)

Бо ти будеш, серденько, жартувать (двічі).

Хлопці.

   Ой, не буду, не буду ( двічі)

Пожартую трішечки та й піду ( двічі).

Дівчата.

   Не пустимо вас в хату,

Бо дуже вас багато

1-й хлопець. Дівчаточка, голуб’яточка, та ми ж прийшли не битися!

2-й хлопець. Ми прийшли миритися і гостинці принесли!

3-й хлопець. І музику привели.

Господиня. Та годі вам, дівчата. Просіть хлопців до господи.

   ( Хлопці заходять у хату).

1-й хлопець. Добрий вечір тому, хто в цьому домі.

2-й хлопець. Добрий вечір, щебетухи, ви вже тут?

1-а дівчина. А ви думали, що будемо на вас чекати?

2-а дівчина. Ви з нами не хотіли гаївки водити біля церкви.

1-й хлопець. О, а брехали, що на цих вечорницях дівчата гарні.

2-й хлопець. А вони бач, які люті!

3-й хлопець. Ой, дівчата, не дуже носа задирайте, бо як ніхто не засватає, то знатимете,як парубків зневажати.

Дівчата. Ов-ва! Ото налякали.

Дівчина.Ну, і язики у вас хлопці, гострі, мов ножі.

Господиня. Ну, годі вам! А знаєте ви, хлопці, що українські дівчата не тільки красуні, а й дуже сміливі.

(Дівчата і хлопці сідають навколо господині)

Господиня. От мені мати казала. Було це в сиву давнину … Ще тоді, як в нашім краї розбійничали коршуни-яничари… В темні ночі, коли тільки пугач шугав над землею, прокрадалися вони глухими дорогами, щоб здобути українських красунь-дівчат.

    Хижими  круками налітають ординці на українські села і поверталися додому з багатою здобиччю.

    І вирішили тоді дівчата… Не бути цьому!

    Темної ночі, на коротких перепочинках, полонянки вихоплювали в ординців мечі, краяли своє обличчя, невічили свою вроду, щоб лишитися в рідному краї.

     І от на тому місці, де дівчата розличилися зі своєю красою, виростала калина… Омита росою,оіяна вітром, напоєна щедрою землею, вона росла красива та горда. Тільки сонце сміло цілувати її кетяги – червоні, як уста дівчини.

1-й хлопець. А й справді, які гарні наші дівчата, мов писанки.

2-й хлопець. От зароз візьму і всіх вас поцілую.

Дівчата. Коли любиш, не жартуєш, коло хати поцілуєш.

Пісня «Ой, Василю»

Ой пішла я та й по сіно

    В мене личко зрум’яніло.

     Ой чи брала, чи не брала –

                                               Василечка пострічала.         Двічі

                      Василечку, серце моє,

                                                           Нав’яж сіна в’язок двоє

                                                           Він у в’язки нав’язує,

                                                            Та й до мене підморгує.       Двічі

                                               Личко не дам цілувати,

                                               Віднеси сіно до хати

   Коли любиш, не жартуєш

                             Коло хати поцілуєш                          Двічі

                                До роботи він береться,

                                                               Несе сіно, спина гнеться

                                                               Сіно нести помагає,

                                                                Та й вже сватів засилає        Двічі

Господиня.Ой, дівчатонька, поки ви співали, то вже вареники поспіли. Любі гості, просимо сісти, вареники наші з’їсти. Є такі, є й усякі, їжте,будьте ласкаві.

(Дівчата пригощають хлопців і глядачів варениками)

1-а дівчина. Та досить вам вже смакувати

2-а дівчина. Ви прийшли сюди танцювати чи вареники їсти?

1-й хлопець. Та в нашій компанії орли, що не дадуть давчатам сумувати.

2-й хлопець. Нумо, хлопці, втнемо якось

Дівчата.

            Гей – но, хлопці, не зівайте

            Будем, хлопці, танцювати

Хлопці.

          Музиканти, не дрімайте

          Та гучніше нам заграйте

(Танцюють всі)

Вчитель. Дорогі мої дітки, гості. Дякую вам , що прийшли на наш Великдень. Я теж хочу привітати вас із цим великим християнським святом. Побажати вам міцного здоров’я, сімейного щастя, злагоди.

                                Золота зіронька мерехтить над хатою,

Хай ваша родинонька та й буде багатою.

Хай завжди на покуті сонечком-хлібина,

                                Хай живе у злагоді вся ваша родина.

                                В вікна хай не стукає лихо зле з бідою,

                                Хай душа не вицвіте – буде молодою.

   Хай же ваші діточки хворощів не знають,\

                                Батькові і матері вдома помагають.

    Щоб було до віку вам

В хаті їсти й пити,

 Щоб не розучилися

Ви людей любити.